І останні будуть першими… Особливості ходіння по горах

Як же правильно ходити по горах? Єдиного способу немає, адже у кожного свій темп, різні завдання і фізична підготовка. Але загальні рекомендації все-таки існують. Особливо вони стануть у пригоді новачкам у гірському туризмі.

Я не дуже люблю походи з великими рюкзаками за плечима. І тут, у Польщі, завдяки наявності туристичних притулків у самому серці гір, можна обійтися без них. Але навіть із невеликою поклажею піднятися на татранські піки буває ой як нелегко! Як же заощадити сили в поході, щоб вам їх вистачило до самого переможного кінця?

Туристи-початківці, особливо молодь, прагнучи якнайшвидше пройти маршрут, вибирають занадто швидкий темп. І, як результат, швидко втомлюються, забуваючи, що в горах діють інші правила. Це не біг на коротку дистанцію. Тут добре згадати приказку: «тихіше їдеш – далі будеш». Якщо ви йдете вгору стежкою кілька годин поспіль, то важливо рухатися рівномірно, без різких ривків. Виробити свій темп можна методом проб – прискорюючи або сповільнюючи крок. Найкраща швидкість ходьби та, за якої ви можете дихати носом. Якщо відчуваєте втому, тремтіння в ногах, обов’язково зупиніться на кілька хвилин, відновіть дихання, зробивши кілька глибоких вдихів. І нехай увесь світ зачекає – ваше самопочуття важливіше. Вершина нікуди не втече, а друзі вас зрозуміють і не будуть підганяти (якщо будуть, то вони вам не друзі). Найкраща позиція для відпочинку – спертися на трекінгові палиці і, опустивши голову, продихатися.

Не забуваємо також, що нашому організму потрібен час на акліматизацію. В умовах розрідженого повітря ми спочатку будемо частіше дихати, щоб підтримати рівень кисню в крові. Але і це минає. Людина – така тварина, яка пристосується до всього. А в Татрах, де всі вершини нижче 3000м н.р.м., ви навряд чи зіткнетеся з кисневим голодуванням.

Я не дарма згадала про трекінгові палиці. Вони є гарною підмогою в горах. За допомогою палиць легше перебиратися через гірські потоки і струмки, на них можна спиратися під час підйомів і спусків. Під час підйому вкорочуємо їх, під час спуску подовжуємо. Оптимальна висота, за якої лікоть і передпліччя становлять прямий кут. Завдяки палицям, перерозподіляється навантаження на суглоби, і наші коліна не так страждають. Тому, якщо ви плануєте часто виходити в гори, то обов’язково їх придбайте.

Якщо до мети ще далеко, а сили вже закінчуються, то знайдіть місце для більш тривалого відпочинку. Бажано, не посеред стежки, якою рухається потік туристів. Зійдіть зі шляху, сядьте недалеко і прийміть позицію, в якій кров зможе вільно циркулювати по жилах. Ноги злегка зігніть у колінах. Можна навіть прилягти, якщо похід не зимовий. Пам’ятаємо, що не можна сидіти на холодному камені або вологій землі. Переохолодження не корисне для організму, а результати можуть бути непередбачувані. Підстеліть куртку, килимок або знайдіть сухий пеньок.

Заплануйте трасу так, щоб пройти через туристичний притулок або інше місце, де ви зможете відпочити, підкріпитися і з новими силами висунутися в дорогу. Особливо, якщо на день походу обіцяли нельотну погоду.

Під час спуску крутою гірською стежкою я прошу своїх туристів не бігти підстрибом, хоча дуже хочеться. Занадто легко оступитися і підвернути ногу. У підсумку і часу не виграєте, і все задоволення від походу буде зіпсовано. Ступайте обережно, перевіряючи камені під ногами. Особливо на тих ділянках, де були гірські обвали. А щоб знизити ризики – одягайте гірські черевики. Але про одяг і взуття буде ще окрема розмова.

Не намагайтеся «зрізати шлях» навіть якщо вам здається, що так буде швидше. Таким чином найчастіше туристи і губляться в горах. Усі тривалі блукання починаються зі слів «я знаю коротку дорогу». Ідіть позначеною трасою, дотримуйтеся натоптаної стежки.

У будь-яку пору року протягом усього походу не забуваємо про споживання рідини. Взимку беремо термос, а влітку багато води. У разі спеки необхідно подбати про те, щоб на шляху зустрілися джерела, де можна поповнити запаси. Таким джерелом може слугувати і вода з туристичного притулку, але обійдеться вона там недешево 😉

І найголовніше – якщо бачите, що переоцінили свої сили, то скоротіть маршрут або поверніть назад. Хороший турист – живий турист. Вершин на світі багато, а ви унікальні!

Статтю написано на основі особистих спостережень, а також інформації, почерпнутої з книги Матеуша Валігури «ТРЕК».