Ломницький Пік і як на нього потрапити. Практичний посібник

Ломницький Пік (Lomnický štít 2634м н. р. м.) або просто Ломниця – друга за висотою вершина Татр після Герлаха (2655м н. р. м.). Однак до 1860р вважалася найвищою точкою Карпат і навіть називалася Королевою Татр. Перший задокументований вихід на Ломницю датується серпнем 1793 року. Здійснив його англійський учений природознавець Роберт Тоусон у компанії двох місцевих мисливців. А ось «королеву» в зимовому вбранні підкорив німецький альпініст Теодор Вундт із провідником Якобом Хорваєм аж у грудні 1891 року.

До 1870 року Ломниця була найпопулярнішим піком Татр. Люди приїжджали здалеку, щоб тільки подивитися на величну вершину. Сюди піднімалися вчені та видатні політичні діячі. Так президент Чехословаччини Людвіг Свобода сходив на гору кілька разів. А першим науковцем, який вивчав на вершині таке явище, як земний магнетизм, був Станіслав Стащис. Зараз на Ломніцому Піку розташоване відділення Словацької Академії Наук, що займається вивченням сонячної корони.

Чим же приваблива Ломніца для туристів? З вершини в гарну погоду можна побачити близько 300 піків! Найвідоміший з них, звісно, Герлаховський, але є й нижчі, такі як: Дурни, Кежмарський, Ледови, Славковські, Риси, Кривань і безліч інших славних вершин, гідних підкорення.

А що ж із самою Ломницею? Наскільки легко забратися на цю татранську вершину? Все не так просто. На самий пік не ведуть туристичні стежки. Підйом можливий тільки з ліцензованими провідниками-скелелазами, які мають відповідний досвід і спеціальне спорядження.

Тим цінніше, що на висоту 2634м н.р.м. можна потрапити канатною дорогою. Будівництво канатки почалося в 1935 р., а закінчилося в 1940 р. Спочатку дорога вела тільки на Ломницький Став (Скальнате Плесо) через пересадочну станцію «Старт», а потім уже добудували найвищу частину канатки. Цікаво те, що від нижньої станції в Татранській Ломниці до Скальнатого Плеса канатна дорога проходить через 28 опор, а от на останній ділянці опора всього одна. Загальна довжина цього дива інженерного генія від Татранської Ломниці до Ломницького піку становить 5,5 км, а різниця висот 1722м!

Сподіваюся, я вас переконала, що піднятися на Ломницю варто. А тепер відповім на питання – як?

Почати треба з купівлі квитка на канатку. Найкраще його придбати за 3 дні до запланованого відвідування, у цьому разі ціна буде найнижчою. Допоможе нам у цьому сайт www.gopass.sk. Рекомендую так само відразу на сайті оформити карту gopass. Це абсолютно безкоштовно, але водночас карта дає низку переваг, якщо ви плануєте часто бувати в Словаччині. Так ви отримуєте знижки на канатні дороги відомих гірськолижних курортів (Татранська Ломніца, Старий Смоковець, Штрбське Плесо, Ясна), а також на вхід до аквапарків Татраландія та Бешенова, ночівлю в шикарних готелях. На карту так само купують скіпаси в зимовий сезон і збирають бали, які потім так само використовують у мережі gopass.

Зареєструватися можна прямо на сайті або ж взяти пластикову карту у відділі обслуговування клієнтів при нижній станції канатної дороги.

Отже, ми завели карту і настав час купити квитки. Вибираємо в першому віконці Vysoke Tatry, Lomnický štít, у другому віконці дату, а в третьому вид квитка (він там один – туди-назад). Купуємо квиток, дотримуючись вказівок. І (УВАГА!) цей квиток зі штрих-кодом обов’язково треба роздрукувати, оскільки папірець вимагатимуть на вході в кабінку. Мені абсолютно випадково вдалося проникнути всередину, прикинувшись «моя твоя не розуміти». Показала pdf файл і мене пустили. Але був такий неприємний момент, коли я думала, що не потраплю на вершину. У надісланому вам квитку вказується час виїзду зі станції Скальнате Плесо. І тут так само важливо не промахнутися, щоб ви встигли на свій від’їзд. Рекламації не приймаються.

На Скальнате Плесо можна потрапити двома шляхами з Татранської Ломниці. Або пішки зеленим туристичним шляхом (тут розраховуйте мінімум на 3 години часу), або канатною дорогою. Якщо ваш вибір – канатка, то на тому ж сайті купуємо другий квиток Tatranska Lomnica – Skalnate Pleso. І тут уже вам надається вибір – купити квиток тільки туди або туди-назад. Я купила квиток наверх, бо гріх не скористатися можливістю пройтися Татранською магістраллю в бік Гребенока або ж до Зеленого Плеса. Але про ці два варіанти і краси по дорозі розповім окремо. А зараз у нас інша мета.
Квитки куплені – що далі? У роздруківці буде вказано, що на нижній станції Татранська Ломниця необхідно бути не пізніше, ніж за годину до відправлення вагончика на Королеву Татр. Чому так рано, адже наверх підніматися з пересадкою щонайбільше 20 хвилин? Тому що внизу може бути черга на посадку. У мене був квиток на 10-00 в будній день і простояла я в черзі хвилин 10. Але може бути і набагато довше.

Якщо ж у вас немає свого транспорту, то подумайте над тим, чим ви доберетеся до Татранської Ломниці на вказаний час. Із Кракова їздить Leo-express у бік словацького містечка Poprad. Перевізник надійний, але дорогий. Тож є ще вихід – фірма Strama, яка возить туристів у літню пору із Закопане. І якщо першим перевізником квиток обійдеться в 69зл, то другим з пересадкою в Закопане 44.

https://www.leoexpress.com
http://www.strama.eu

Або третій варіант – (Краків-Закопане) – (Закопане – Лиса Поляна (бусиком на Морське Око) – (Лиса Поляна – Татранська Ломниця). Ось якраз таким шляхом я і добиралася, оскільки транспорт злегка підвів, і в Закопане я була тільки о 6-40, запізнившись на перший бус Strama. На Лисій Поляні виявилося, що словацький автобус у бік Попрада теж уже пішов. І якби не чеські туристи, які погодилися мене підвезти, не бачити мені Ломниці, як своїх вух без дзеркала. Але, хто шукає вихід – той завжди його знайде! Головне – не впадати у відчай. Можливо, краще приїхати на два дні в Закопане і переночувати там, щоб точно не запізнитися.

Від автостанції до нижньої станції канатки йти хвилин 10-15. Цей час так само варто врахувати. І якщо ви купили квиток онлайн, то вже не треба стояти в черзі до кас, що тішить.

І ось, нарешті, ви на вершині. З чим і вітаю! Насолоджуватися краєвидами з Ломниці можна протягом 50 хвилин. На виході з кабінки вам дадуть пластикові картки з номерами. Пізніше по внутрішньому радіо оголошують, кому слід вирушати у зворотний шлях. На верхній станції є затишний бар, повний алкоголю на будь-який смак (ось чим займається персонал станції, коли погода нельотна!), а також туалет, обсерваторія і два номери для охочих переночувати на Ломницькому Піку. Так, так – є і така послуга. Щоправда, нічліг тут недешевий. Оренда апартаменту на 1 ніч коштуватиме майже 1000 євро! У номері типу комфорт або класик можуть перебувати від 1 до 4 осіб.

Це все, що я хотіла б розповісти про свою подорож на Королеву Татр. А якщо описана процедура вам здається занадто складною, то я із задоволенням організую для вас поїздку найвисокогірнішою канатною дорогою Карпат.

Виїзд із двома пересадками з Татранської Ломниці на Ломницький Пік обійшовся мені в 43 євро. Для порівняння, вихід із ліцензованим інструктором-альпіністом на вершину від 100 євро. Думаю, що я непогано зекономила. І, запевняю вас, воно варте цих грошей! Непередавані відчуття від відвідин залишаться з вами на все життя 🙂