Найпопулярніші місця в Польських Татрах. Опис і цікаві факти

Морське Око

Мабуть, це найбільш відвідуване місце на польському боці Татр. Гірське озеро Морське Око славиться на весь світ своєю красою. Під час його очищення знайшли кілька тонн монет із 53 держав! Ось де зберігаються справжні, а не вигадані скарби!

Знаходиться воно в Долині Риб’ячого Потоку на висоті 1395м н.р.м. Ширина озера 568м, а довжина 862м. Максимальна глибина 50м.

Раніше водойма була відома під назвою Риб’ячого Озера або Риб’ячого Ставу, оскільки є однією з небагатьох, де водиться риба, а саме форель. З Морського Ока бере початок Риб’ячий Потік, води якого утворюють нижче за течією кілька менших ставків. У кожній із назв так само присутнє слово “око” (око) – Мале Морське Око, Жаб’яче Око, Мале Жаб’яче Око).

Звідки ж береться вода так високо в горах? Озеро живлять два потоки – Мниховий і Чарностав’янський, що вибігають відповідно з-під гори Мних і з Чарнього Ставу. У період танення снігів, тобто пізньою весною, у водойму стікають струмки з сусідніх вершин, за рахунок чого рівень води піднімається.

До 1902 року Морське Око належало Австро-Угорщині й переходило з рук у руки багатих землевласників. Лише 1902 року після тривалих позовів стараннями графа Замойського його включили до складу тодішньої Галичини, а 1933 року Польської Республіки.

Тому не дивно, що сама назва Морське Око є точним перекладом німецького Meerauge.

На сьогоднішній день від паркінгу Палениця Бялчаньска до самого берега озера веде широка асфальтована дорога. Але їздити по ній можуть лише машини спецслужб. Туристи ж ідуть пішки 9 км, протягом 3-х годин піднімаючись до природного дива. Так само існує можливість в’їхати кінним возом. Вартість цього задоволення 50зл. Доїзд від Закопане до паркінгу 10зл. Вхід на територію Національного Парку 5зл дорослий, 2,5зл пільговий.

Які пам’ятки можна подивитися в околицях Морського Ока?

• Крім самого озера, дорогою ви побачите ревучі Водогжмети Міцкевича. Так називають водоспади, що приголомшують шумом спадаючої води. Тож ви навряд чи пройдете повз, не звернувши на них увагу.
  
• Одразу за водоспадами вправо веде зелений туристичний шлях, що веде до Долини П’яти Озер. Мабуть, це друге за красою місце після Морського Ока. Але дійти туди не так просто. Тут уже знадобляться гірські черевики.
• Із самого озера веде шлях на Чарний Став і далі на Риси, про які піде мова далі

Отже, Риси!

Мрія кожного туриста – татерник польською стороною. Найвищий пік Польщі 2499м н.р.м. Однак, не всі знають, що гірський масив Риси складається з трьох вершин – середнього піку 2503 м н.р.м., південно-східного 2473 м і власне північно-західного, по якому проходить польсько-словацький кордон. Від притулку при Морському Оці на вершину можна дістатися червоним шляхом за 4 години. Підхід доволі складний, потребує хорошої фізпідготовки. З боку Словаччини піднятися на Риси легше, бо дорога пологіша. Але слід пам’ятати, що від 1 листопада до 15 червня високогірні шляхи в Словаччині закривають.

Звідки взялася назва – Риси? Так назвали гірський масив гуралі через жолоб, що розрізає гору. Схили Рисів наче “помалювали” кігтями небаченої тварини. Жолобами часто сходять лавини. Не так давно, 2003 року, у сніговій пастці опинилася група з 13 осіб. Це були підлітки з туристичного клубу “Півонія” на чолі з інструктором. Лавина зійшла 28 січня об 11 годині. 8 людей загинули…

З часу відкриття шляху польським боком жертвами вершини стали 50 осіб. Перше документально підтверджене сходження на Риси відбулося влітку 1840 року

З цікавих фактів:

• З вершини Рисів за ясної погоди видно на 200 км! Можна розгледіти 80 піків татранських і близько 50 у прилеглих гірських пасмах, а також 13 гірських озер і навіть Краків, розташований на відстані 100 км.
  
• На вершину сходило безліч відомих людей. Наприклад, Марія Скадовська – Кюрі з чоловіком і навіть В.І.Ленін. Так, так, саме той Ленін! Пам’ятна таблиця певний час перебувала на вершині гори, але через вандалізм її перенесли в Хату під Рисами, звідки вона невідомим чином зникла.
• Хата під Рисами на словацькому боці є найбільш високо розташованим гірським притулком у Татрах. 2250м.н.р.м. Тож не дивно, що його кілька разів знесла лавина. Всередині знайдете 14 місць для ночівлі, а також буфет і їдальню. Однак такі зручності, як вода і туалет знаходяться на вулиці, що є особливістю цього притулку.
  

Верх Каспрови

Насамперед, Верх Каспрови популярний через свою легкодоступність. У 1936 році закінчилося будівництво канатної дороги, і тепер кожен охочий може піднятися від нижньої станції Кузніце на висоту 1987м н.р.м. По-друге, ще з 1910 року схили гори вважалися найкращими для гірськолижників по цей бік Татр і залишилися такими до нашого часу.

Свою назву пік отримав від Хали Каспровей, що знаходиться біля підніжжя гори. А та від імені власника – гурала Каспра. У давні часи, як і зараз, на високогірних пасовищах випасали влітку овець, і кожна полонина комусь належала.

Почалося ж освоєння Верху Каспрового вже з 1850 р., а в 1890 р. на нього вперше вийшли татранські провідники з місцевих. Далі-більше. До будівництва канатної дороги, на вершині вже стояли дерев’яні будови для зручності гірськолижників. Однак пожежа знищила тимчасові споруди, і 1938 року тут звели високогірну метеорологічну обсерваторію, яка існує й донині. Це найвища будова в Польщі. З 1959 року поруч з’явилася ще одна споруда, в якій розташовані бар, кіоск, туалети, зал очікувань для пасажирів канатки, оренда лиж і пост TOPR.

Лижникам небезінтересно буде дізнатися, що сезон на Каспровому починається в листопаді, а закінчується у квітні. З вершини до Кузні ведуть дві гірськолижні траси Горичкова (8,5 км) і Гонсеніцова (10 км). А в сніжні зими можна докотитися навіть до центру Закопане!

Крім канатної дороги, у зимовий сезон працюють ще 2 підйомники.

Каспровий Верх користується популярністю і серед піших туристів. Через нього проходить кілька туристичних шляхів. Головний шлях – позначений червоним – веде від Долини Кощчелиської через Червоні Верхи у напрямку до Орлів Перчі.

А ви знали, що?

• З 1938 до 1945 року найвищою будівлею в Польщі була обсерваторія “Білий Слон” на вершині гори Піп Іван 2022м н.р.м. Після війни кордон змінився, і гора зараз перебуває на території України.
• У зимовий сезон через лижну станцію Каспрові Верх на день проходить до 4000 осіб! Пропускна здатність підйомників 360 осіб на годину.
• З вершини гори на Халу Каспрову веде жолоб, яким ще донедавна спускалися лижники-екстримали. Зараз ця гірська долина закрита для відвідування.

Гевонт або “Сплячий Лицар”

Цей гірський масив розташований у Західних Татрах і є візитною карткою Закопане. Хрест із Гевонта зображений на гербі міста. Складається він із трьох частин – Великий Гевонт (1894 м н.р.м.), Малий Гевонт (1728 м) і Довгий Гевонт (1867 м висоти і близько 1,3 км довжини). Цей масив, особливо найвища точка з хрестом на вершині, притягує до себе людей, як магніт. Кожна людина, яка приїхала в Закопане, вважає своїм святим обов’язком підкорити гору, навіть ризикуючи здоров’ям. Чому? Як стверджують рятувальники, туристи часто нехтують правилами безпеки, підіймаючись без відповідного взуття та спорядження. У грозу небезпека подвоюється, оскільки металева конструкція на вершині притягує блискавки. У цьому районі часто трапляються обвали. Так, буквально влітку цього року в бурю під Гевонтом постраждали четверо туристів з Литви. На щастя, обійшлося без смертельних жертв.

Чому ж Гевонт настільки популярний? Спробуємо розібратися.

Мабуть, почати треба з легенди про Сплячого Лицаря.

Давним-давно, коли ще не перевелися на землі велетні й дракони, проживав у горах якийсь лицар на ім’я Гевонт. Був він сильний і хоробрий, будував фортеці на своїй землі й охороняв її від загарбників. І була в нього сестра – прекрасна Особита. Почув про красу дівчини король Мороз і послав до неї своїх людей, щоб просити руки спокусниці. Але шлях посланцям перегородив Гевонт. Чув він про злодіяння Мороза і його коханки Зими. Не хотів ріднитися з таким племенем і сестру свою в руки недобрі віддавати. Тоді Мороз пішов на хитрість. Надумали вони з Зимою погубити лицаря. Одяглася холодна Зима в найкращі шати і прийшла до Гевонта просити руки його сестри. Не міг жінці відмовити благородний лицар, пустив у свої хороми. Зима ж дихнула на нього і заморозила в одну мить. Скувала тіло лицаря зимова холоднеча, повалився він на землю і заснув вічним сном. Так і лежить донині, як ви можете бачити на під’їзді до Закопане.

А прекрасна Особита відмовила підлому Морозу і, сумуючи за братом, усі сльози виплакала. Кажуть, що це з її сліз утворилися озера і потоки в Татрах.

Але легенда свідчить, що одного разу, коли землі польській загрожуватиме небезпека, сплячий лицар прокинеться і відіб’є удар.

Історія історією, але правда в тому, що перші згадки про Гевонту зустрічаються вже в 15 столітті. Під горою знаходилися мідні копальні з подібною назвою Gyewant . Частина лінгвістів схиляється до думки, що назва з німецької перекладається як “прямовисна скеля” або “група скель” (Gähwand, Gewand). Хоча цілком можливо, що походить вона від імені або прізвиська місцевого гурала. Одним словом, учені не зійшлися в думках, що не заважає нам милуватися красою масиву.

Щодо хреста, що вінчає пік, то був він споруджений на славу Ісуса Христа 1900 року. Конструкція заввишки 17,5 м і завдовжки 5,5 м важить 1819 кг. Вносили хрест по частинах місцеві гуралі, які вважаються найбільш побожними у всій Польщі. На хресті можна побачити напис Jesu Christo Deo, restituta per ipsum salutis MCM, що означає “Ісусу Христу, Богу, в 1900 річчя спасіння через Нього”. Під час богослужіння на честь відкриття хреста під горою зібралося 300 вірян!

Що можна ще сказати про Сплячого Лицаря?

• На схилах гори в печерах і гротах зимують татранські козиці. Це одне з небагатьох місць, де вони почуваються в безпеці.
• Не можна спускатися з Гевонта жолобом Кіркора. До 2003 року на цій дорозі загинуло 20 осіб
• Шлях на вершину з хрестом односторонній, для безпеки туристів прокладено ланцюги. Тому я б не рекомендувала виходити на гору в розпал туристичного сезону, оскільки вам доведеться стояти на вершині над прірвою, чекаючи своєї черги на спуск.
  
• І абсолютно протипоказано підходити до Гевонту в бурю. У 1937 році тут загинуло 4 людини в грозу. А всього задокументовано 50 смертельних випадків у цьому масиві.
• Цей пік називають так само Горою Самогубців. І не без підстав.

Хоча впевнена, що ви не з полохливих і напевно захочете теж доторкнутися до знаменитого хреста, подивитися на Закопане з вершини Сплячого Лицаря. Тому бажаю гарної погоди і трохи удачі!